отрушений

ОТРУ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до отруси́ти.

Осінь… Шкільний сад. Нас, учнів, пускають туди разом із осінніми вітрами, коли вже отрушена бувала там уся садовина (Вас., II, 1959, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отрушений — отру́шений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. отрушений — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до отрусити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отрушений — ОТРУ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. до отруси́ти. Осінь... Шкільний сад. Нас, учнів, пускають туди разом із осінніми вітрами, коли вже отрушена бувала там уся садовина (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах