1. Словник української мови в 11 томах

офеня

ОФЕ́НЯ, і, ж., заст. У дореволюційній Росії — бродячий дрібний торговець, який продавав по селах галантерею, мануфактуру, книжки і т. ін.

Офені й коробейники розвозили та розносили по селах різні товари, яких потребували селяни (Іст. СРСР, II, 1957, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. офеня — офе́ня іменник чоловічого роду, істота бродячий дрібний торговець — у царській Росії іст. Орфографічний словник української мови
  2. офеня — -і, ж., заст. У дореволюційній Росії – бродячий дрібний торговець, який продавав по селах галантерею, мануфактуру, книжки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. офеня — див. коробейник Словник чужослів Павло Штепа
  4. офеня — ОФЕ́НЯ, і, ч., заст. У царській Росії – бродячий дрібний торговець, який продавав по селах галантерею, мануфактуру, книжки і т. ін. Офені й коробейники розвозили та розносили по селах різні товари, яких потребували селяни (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. офеня — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. Словник синонімів української мови