оформляти
ОФОРМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОФО́РМЛЮВАТИ, люю, люєш, недок., ОФО́РМИТИ, млю, миш; мн. офо́рмлять; док., перех.
1. Надавати чому-небудь певного вигляду, певної форми; доводити що-небудь до потрібної форми.
Для зрубу добирався високоякісний ліс, і внутрішню сторону зрубу припасовували і оформляли особливо ретельно (Дерев. зодч. Укр., 1949, 58);
// Надавати чому-небудь викінченості, довершеності.
Жива, текуча, мінлива інтонація віршів Плужника мистецьки оформлює і підсилює.. враження внутрішньої драматичної напруги (Не ілюстрація.., 1967, 316);
// Робити що-небудь досконалішим формою, зовнішнім виглядом.
І тіло в них міцне, і плечі в них широкі, І мисль оформила опуклі їх лоби (Бажан, Вибр., 1940, 162);
// Готувати, обробляти що-небудь відповідно до певних вимог, надаючи викінченого вигляду.
Клава добре малювала і охоче взяла на себе ще одну роботу — оформляла комсомольську стінну газету (Ткач, Плем’я.., 1961, 64);
Як зайду до Утегенова — обов’язково затримає в наметі: то лозунга напиши, то стенд наочної агітації оформ (Хор., Ковила, 1960, 72);
// чим і без додатка. Оздоблювати, декорувати чим-небудь.
Свого часу Ференц оформляв фойє і більярдний зал цього готелю. Там висіли його картини (Гончар, III, 1959, 253);
Книжка містить кілька оповідань.. Художник В. Євдокименко оформив її двома малюнками (Вітч., 7, 1970, 205);
Оформити виставу.
2. Надавати чому-небудь законної сили, робити щось дійсним шляхом виконання необхідних формальностей.
Доки штабні писарі нашвидку оформляли в паперах передачу, всі уже пересіли на коней (Гончар, III, 1959, 73);
До розлучення з Арсеном Тася не могла оформити нового шлюбу (Дмит., Розлука, 1957, 64);
// Готувати, опрацьовувати з дотриманням відповідних формальностей (документацію і т. ін.).
В його обов’язок входило оформляти справи на новоприбулих партизанів (Збан., Ліс. красуня, 1955, 77);
Оформлюючи замовлення, Ольга не знайшла тексту (Вільде, Сестри.., 1958, 111);
Даша — виїзний касир. Зранку вона виїздить на лінію, зустрічає поїзди, знаходить людей, які з тривогою чекають пересадки, видає їм плацкарти, оформляє квитки і сповіщає, коли буде їхній поїзд (Жур., Вечір.., 1958, 207).
3. Приймати кого-небудь, зараховувати кудись з дотриманням необхідних формальностей.
[Бережний:] Харитоне Харитоновичу, ведіть людей, знайомте з умовами, оформляйте (Баш, П’єси, 1958, 77).
Значення в інших словниках
- оформляти — оформля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- оформляти — -яю, -яєш і оформлювати, -люю, -люєш, недок., оформити, -млю, -миш; мн. оформлять; док., перех. 1》 Надавати чому-небудь певного вигляду, певної форми; доводити що-небудь до потрібної форми. || Надавати чому-небудь викінченості, довершеності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оформляти — ОФОРМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОФО́РМЛЮВАТИ, люю, люєш, недок., ОФО́РМИТИ, млю, миш; мн. офо́рмлять; док. 1. що. Надавати чому-небудь певного вигляду, певної форми; доводити що-небудь до потрібної форми. Словник української мови у 20 томах
- оформляти — Яю, -яєш, недок., оформити, -лю, -миш, док. 1. Здійснювати спланований злочин проти когось. Банда його оформила: бандюки такого не пробачають. 2. Хитро обдурювати когось, плести інтригу. Оформили його по повній програмі. Словник сучасного українського сленгу
- оформляти — (-яю, -яєш) недок., кого; мол., крим. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 412; ЯБМ, 2, 129. Словник жарґонної лексики української мови
- оформляти — ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док. Словник синонімів української мови
- оформляти — Оформля́ти, офо́рмлю, -миш, -млять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)