1. Словник української мови в 11 томах

охвачувати

ОХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОХВАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що охо́плювати.

Так, сердешна [Оксана], і повалилась йому у ноги. Охватила їх руками, цілує, облива слізьми гіркими (Кв.-Осн., II, 1956, 451);

Злість охвачує його, як полум’я охвачує сухе дерево (Коцюб., І, 1955, 442);

Буває, іноді, дивлюся, Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу (Шевч., II, 1963, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охвачувати — охва́чувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. охвачувати — -ую, -уєш, недок., охватити, -ачу, -атиш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що охоплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. охвачувати — Охоплювати, охопити, поохоплювати, обхоплювати, обхопити, пообхоплювати, обіймати, обійняти, пообіймати, поймати, пойняти, понімати, поняти, (почуття) захоплювати, захопити, позахоплювати, огортати, огорнути, поогортати, окривати, окрити, поокривати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. охвачувати — ОХВА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОХВАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що охо́плювати. Так, сердешна і повалилась [Оксана], йому у ноги. Охватила їх руками, цілує, облива слізьми гіркими (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. охвачувати — Охвачувати, -чую, -єш сов. в. охвати́ти, -чу, -тиш, гл. = обхоплювати, обхопити. Словник української мови Грінченка