охляти
ОХЛЯ́ТИ і ОХЛЯ́НУТИ, я́ну, я́неш; мин. ч. охля́в і охля́нув, ла, ло; док. Дуже ослабнути, схуднути від недоїдання; знесиліти, виснажитися.
Охляв, як щеня у дощ (Укр.. присл.., 1963, 57);
Кілька вже день харчувались старі вареною та печеною картоплею, аж охляли без хліба (Коцюб., І, 1955, 90);
Він уже кілька днів не їсть і нічого не п’є, крім ліків; схуд і охляв (Добр., Очак. розмир, 1965, 149);
*Образно. Охляло сонце. На будинках горить гарячий фіолет (Тич., І, 1946, 160);
// Безсило опасти, втративши пружність.
Старшина знесилів, охляв, піт зросив високе червоне чоло (Горд., Чужу ниву.., 1947, 71);
Саїд Алі угледів на кілочку скрипку. Так-таки раптом охляв, знемігся, опустилися руки (Ле, Міжгір’я, 1953, 332);
Дочитавши статтю, він раптом охляв увесь, обм’як, навіть руки впали під стіл (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 172).
Значення в інших словниках
- охляти — охля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- охляти — і охлянути, -яну, -янеш; мин. ч. охляв, -ла, -ло і охлянув, -нула, -нуло; док. Дуже ослабнути, схуднути від недоїдання; знесиліти, виснажитися. || Безсило опасти, втративши пружність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охляти — ОХЛЯ́ТИ див. охлява́ти. Словник української мови у 20 томах
- охляти — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови