1. Словник української мови в 11 томах

охмелілий

ОХМЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до охмелі́ти.

Вартові чули співи та крики охмелілих товаришів і розглядалися довкола… (Оп., Іду.., 1958, 73);

Музика ніколи не відмовлявся від чарки, пив з усіма, хто запрошував, а потім співав.., доки знову хтось з охмелілих слободян не кликав його до столу (Шиян, Баланда, 1957, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охмелілий — охмелі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. охмелілий — див. п'яний; хмільний Словник синонімів Вусика
  3. охмелілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до охмеліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. охмелілий — ОХМЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до охмелі́ти; // у знач. прикм. Вартові чули співи та крики охмелілих товаришів і розглядалися довкола... (Юліан Опільський); Музика ніколи не відмовлявся від чарки, пив з усіма, хто запрошував, а потім співав.. Словник української мови у 20 томах