1. Словник української мови в 11 томах

охмеліти

ОХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що захмелі́ти.

[Явдоким:] Що ж я вип’ю одну, а з однії не охмелію!.. (Кроп., II, 1958, 390);

Пляшки раз у раз мінялися. Люди охмеліли, розговорилися (Хор., Ковила, 1960, 28);

Іван Іванович.. охмелів від змішаного з самогоном квасу, спеки та власного недокрів’я (Дмит., Наречена, 1969, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охмеліти — охмелі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. охмеліти — -ію, -ієш, док. Те саме, що захмеліти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. охмеліти — ОХМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Те саме, що захмелі́ти. [Явдоким:] Що ж я вип'ю одну, а з однії не охмелію!.. (М. Кропивницький); Пляшки раз у раз мінялися. Люди охмеліли, розговорилися (А. Хорунжий); Іван Іванович .. охмелів від змішаного з самогоном квасу, спеки та власного недокрів'я (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  4. охмеліти — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови