1. Словник української мови в 11 томах

охоплений

ОХО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до охопи́ти.

Злиняле лице, міцно охоплене бородою, іноді ставало строге, навіть зле, залежно від настрою (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 212);

Палало село. Шматки розірваних снарядами, охоплених полум’ям стріх вибухали високо вгору і розліталися червоними птахами в димному небі (Довж., І, 1958, 132);

Причиною цієї гри стало те, що фабрика Гольдштрома була однією з небагатьох об’єктів, який і досі не був охоплений робітничим рухом (Вільде, Сестри.., 1958, 380);

Весь народ і особливо маси, тобто пригноблені класи, були охоплені безмежним революційним ентузіазмом.. (Ленін, 34, 1973, 185);

// охо́плено, безос. присудк. сл.

Системою партійної освіти на Україні було охоплено понад 1,5 мільйона комуністів і безпартійних (Рад. Укр., 27.VIII 1959,1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охоплений — охо́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. охоплений — [охоплеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. охоплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до охопити. || охоплено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. охоплений — ОХО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до охопи́ти. Злиняле лице, міцно охоплене бородою, іноді ставало строге, навіть зле, залежно від настрою (В. Земляк); Палало село. Словник української мови у 20 томах
  5. охоплений — Охо́плений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)