охрести
О́ХРЕСТИ, ів, мн., церк. Ритуальні символи, атрибути процесії хресного ходу (корогви, хрести і т. ін.).
— Я прибігла під віконце, чи не дознаюся? думала, що вже труна й о́хрести, — жаль мені, острах мені… (Вовчок, І, 1955, 160);
Він пішов навпростець і почув безладний спів молитви, а далі побачив проти зоряного неба і охрести. Полем у темноті ішла сільська процесія (Панч, Гомон. Україна, 1954, 108).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охрести — о́хрести множинний іменник ритуальні символи, атрибути процесії хресного ходу церк. Орфографічний словник української мови
- охрести — -ів, мн., церк. Ритуальні символи, атрибути процесії хресного ходу (корогви, хрести і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- охрести — О́ХРЕСТИ, ів, мн., церк. Ритуальні символи, атрибути процесії хресного ходу (корогви, хрести і т. ін.). – Я прибігла під віконце, чи не дознаюся? думала, що вже труна й о́хрести, – жаль мені, острах мені... Словник української мови у 20 томах
- охрести — О́хрести, -стів, -стам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- охрести — Охрести, -тів м. Принадлежности крестнаго хода: хоругви, кресты и пр. Оттут то було плачу, як охрести та мари принесли. МВ. (О. 1862. І. 87). ЗОЮР. II. 285. Словник української мови Грінченка