1. Словник української мови в 11 томах

оціночний

ОЦІ́НОЧНИЙ, а, е. Стос. до оцінки.

В процесі написання ліричного твору .. емоційне .. контактується з раціональним, з моментом оціночним (Рад. літ-во, 12, 1968, 17);

Рядовий Чередниченко, як і його товариші, без промаху влучив у мішені. В оціночному листі з’ явився запис: "відмінно" (Рад. Укр., 9. IX 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оціночний — оці́ночний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оціночний — -а, -е. Стос. до оцінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оціночний — ОЦІ́НОЧНИЙ, а, е. Те саме, що оці́нний. В процесі написання ліричного твору .. емоційне .. контактується з раціональним, з моментом оціночним (з наук. літ.); Рядовий Чередниченко, як і його товариші, без промаху влучив у мішені. В оціночному листі з'явився запис: “відмінно” (з газ.). Словник української мови у 20 томах