очищатися

ОЧИЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОЧИ́СТИТИСЯ, очи́щуся, очи́стишся, док.

1. Очищати себе, знімати з свого одягу бруд, пил і т. ін.

Очиститися від реп’яхів.

2. Звільнятися від чого-небудь зайвого, непотрібного, стороннього (про простір, поверхню чого-небудь).

Чудові магістралі, очищаючись від барикад, витягуються в далеч (Гончар, III, 1959, 458);

Вітер розбив, розігнав чорні хмари, небо очистилось (Мирний, І, 1954, 311);

Плесо очистилось від туману і було свіжим і прозорим (Тют., Вир, 1964, 320);

// Звільнятися від чого-небудь стороннього, шкідливого, небажаного.

Дівчина стала над ковбанею й дивилась, як поволі осідав намул і вода очищалась (Коцюб., І, 1955, 285);

// перен. Удосконалюватися, звільнятися від усього зайвого, шкідливого, того, що веде до перекручення, викривлення.

В мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою і міцною (Коцюб., III, 1956, 262);

Свідомість людей все більше збагачується результатами пізнання закономірностей руху природи і історії людства, ..рішуче очищається від ілюзорності і суб’єктивізму (Ком. Укр., 7, 1965, 29);

Тільки дякуючи Великій Жовтневій соціалістичній революції слово Шевченка.. очистилось від перекручень націоналістичних (Тич., III, 1957, 75);

// перен. Позбуватися небажаних ворожих елементів.

Сміливо викриваючи недоліки і помилки, очищаючись від чужих людей, вона [партія] зміцнювала свої зв’язки з народом (Цюпа, Україна.., 1960, 64).

3. перен. Робитися чистим у моральному відношенні.

Нема нічого більше нам чужого й неприйнятного, як проповідувана Достоєвським ідея страждання, що ним і тільки начебто ним "очищається" людина (Рильський, Веч. розмови, 1964, 89);

// Знімати з себе провину, виправдовувати себе.

Він твердо вирішує, що на людський суд прийде без брехні, розкаже все, чим карався і мучився, бо перед кимось же треба йому очиститись (Стельмах, II, 1962, 77);

// У свідомості віруючих — діставати відпущення гріхів, робитися чистим перед богом; звільнятися від гріхів.

Неділя була єдиним днем, коли можна було полагодити всі справи: і що дотикалися [стосувалися] душі, і що зв’язані були з потребами тіла. ..Очищався.. гуцул на багато.. днів наперед (Хотк., II, 1966, 14);

[Єпископ:] Я розгрішу тебе іменням божим, очистишся і приймеш чесний хрест (Л. Укр., II, 1951, 501).

4. Ставати вільним від перебування, присутності кого-небудь.

Ой, зі сходу вдарив грім — Била "катерина"; Очистилась від поганців Наша Україна (Укр.. думи.., 1955, 525).

5. розм. Звільнятися від верхнього шару, оболонки і т. ін.; обчищатися.

Щоб легше очищалась картопля, зварена в лушпинні, одразу після варіння облийте її холодною водою (Веч. Київ, 19.І 1971, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очищатися — очища́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. очищатися — [очиешчатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. очищатися — -аюся, -аєшся, недок., очиститися, очищуся, очистишся, док. 1》 Очищати себе, знімати зі свого одягу бруд, пил і т. ін. Очиститися від реп'яхів. 2》 Звільнятися від чого-небудь зайвого, непотрібного, стороннього (про простір, поверхню чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очищатися — ОЧИЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ОЧИ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОЧИ́СТИТИСЯ, очи́щуся, очи́стишся, док. 1. Очищати себе, своє тіло. Омиваєтесь і очищаєтесь у купелі, в її світлих водах (П. Словник української мови у 20 томах