1. Словник української мови в 11 томах

очкурня

ОЧКУРНЯ́, і́, ж. Верхній край штанів або шароварів, зашитий широким рубцем для втягування очкура.

Очумався й батько на сирій землі. Глянув, а в нього від штанів тільки очкурня лишилася (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очкурня — очкурня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. очкурня — -і, ж., очкурник, -а, ч., зах. Верхній край штанів або шароварів, зашитий широким рубцем для втягування очкура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очкурня — ОЧКУРНЯ́, і́, ж., розм. Верхній край шароварів або штанів іншого крою, зашитий широким рубцем для втягування очкура. Очумався й батько на сирій землі. Глянув, а в нього від штанів тільки очкурня лишилася (Є. Кравченко); Поясом підперезують шаровари поверх очкурні (О. Воропай). Словник української мови у 20 томах
  4. очкурня — Очкурня́, -ні́ ж. Верхній край шароваръ зашитый широкимъ рубцемъ такъ, что въ него втягивается очкур. Чуб. VII. 416. Драг. 68. Штани... з очкурнею. Грин. II. 289. Словник української мови Грінченка