очманіло
ОЧМАНІ́ЛО, розм. Присл. до очмані́лий 2.
Він знову сів, витираючи хустинкою чоло, все ще очманіло поводячи очима (Дім., Ідол, 1961, 126);
Нестямно ридаючи, вибіг [Трохим Іванович] на подвір’я, одчинив хвіртку, очманіло глянув на людину, що стояла біля воріт (Шиян, Гроза.., 1956, 440).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очманіло — очмані́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- очманіло — розм. Присл. до очманілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- очманіло — ОЧМАНІ́ЛО, розм. Присл. до очмані́лий 2. Він знову сів, витираючи хустинкою чоло, все ще очманіло поводячи очима (А. Дімаров); Нестямно ридаючи, вибіг [Трохим Іванович] на подвір'я, одчинив хвіртку, очманіло глянув на людину, що стояла біля воріт (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах