1. Словник української мови в 11 томах

очорняти

ОЧОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОЧО́РНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Зводити наклеп на кого-, що-небудь, виставляти у поганому світлі когось, щось; порочити.

— Не маючи доказів у руці, як можна очорнювати таких людей? (Фр., III, 1950, 241);

Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира, нічим не очорнити його (Гончар, III, 1959, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очорняти — очорня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. очорняти — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  3. очорняти — -яю, -яєш і очорнювати, -юю, -юєш, недок., очорнити, -ню, -ниш, док., перех. Зводити наклеп на кого-, що-небудь; порочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очорняти — ОЧОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОЧО́РНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що. Зводити наклеп на кого-, що-небудь, виставляти у поганому світлі когось, щось; порочити. – Не маючи доказів у руці, як можна очорнювати таких людей? (І. Словник української мови у 20 томах
  5. очорняти — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови