ошаленілий

Значення в інших словниках

1. ошаленілий — ошалені́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
2. ошаленілий — -а, -е, розм., рідко. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до ошаленіти. 2》 у знач. прикм. Те саме, що ошалілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ошаленілий — ОШАЛЕНІ́ЛИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Дієпр. акт. до ошалені́ти. Ілько .. схопив за вуздечки ошаленілих від волі й простору жеребців (М. Зарудний). 2. у знач. прикм. Те саме, що ошалі́лий 2. Розрум'янена, ошаленіла, Тоня з розгону налітає на брата (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
4. ошаленілий — НЕСАМОВИ́ТИЙ (який перебуває в стані сильного душевного потрясіння, збудження, не здатний контролювати свої вчинки, дії); ШАЛЕ́НИЙ, ОШАЛІ́ЛИЙ розм., ОШАЛЕНІ́ЛИЙ розм. рідше (від збудження, роздратування, гніву тощо); СКАЖЕ́НИЙ розм., ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ розм. Словник синонімів української мови