1. Словник української мови в 11 томах

ощастити

ОЩАСТИ́ТИ, ощащу́, ощасти́ш, док., перех., заст. Ощасливити.

Яків прийшов тверезий, не лаяв, не гримав на неї, і цього було досить, щоб ощастити Машку на ввесь вечір (Л. Янов., І, 1959, 255);

*Образно. Ти [весна] все не йдеш, і заклик наш даремний, Хоть [хоч] час давно настав твого приходу. Чому ж не хочеш ощас-тить природу? (Сам., І, 1958, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ощастити — ощасти́ти дієслово доконаного виду ощасливити рідко Орфографічний словник української мови
  2. ощастити — ощащу, ощастиш, док., перех., заст. Ощасливити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ощастити — ОЩАСТИ́ТИ, ощащу́, ощасти́ш, док., кого, що, заст. Ощасливити. Яків прийшов тверезий, не лаяв, не гримав на неї, і цього було досить, щоб ощастити Машку на ввесь вечір (Л. Яновська); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. ощастити — ОЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (робити щасливим кого-небудь), ЩАСЛИ́ВИТИ, УЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ (ВЩАСЛИ́ВЛЮВАТИ). — Док.: ощасли́вити, ущасли́вити (вщасли́вити), ощасти́ти заст. Словник синонімів української мови