ощипок
ОЩИ́ПОК, пка, ч., діал. Прісний хліб.
Він згадує про важке життя вівчаря взимі, про вівсяний ощипок, бульбу (Фр., IV, 1950, 27);
Клин витягнув із-за пазухи кусень ощипка (Ков., Тв., 1958, 48);
Син догризав напівзвуглене м’ясо та заїдав його твердим ощипком (Оп., Іду.., 1958, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ощипок — Ощи́пок: — вівсяний корж [23] Словник з творів Івана Франка
- ощипок — ощи́пок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- ощипок — -пка, ч., діал. Прісний хліб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ощипок — ОЩИ́ПОК, пка, ч., діал. Прісний хліб. Він згадує про важке життя вівчаря взимі, про вівсяний ощипок, бульбу (І. Франко); Клин витягнув із-за пазухи кусень ощипка (С. Ковалів); Син догризав напівзвуглене м'ясо та заїдав його твердим ощипком (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах
- ощипок — ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев. Словник синонімів української мови