1. Словник української мови в 11 томах

павичка

ПАВИ́ЧКА, и, ж., рідко. Те саме, що па́ва 1, 2.

Впрягла [Юнона] в гринджолята павичку (Котл., І, 1952, 66);

*У порівн. От така як вийде, та що і твоя панночка! Іде як павичка, не дуже по усім усюдам розгляда (Кв.-Осн., II, 1956, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павичка — пави́чка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. павичка — -и, ж. Те саме, що пава 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. павичка — ПАВИ́ЧКА, и, ж., рідко. Те саме, що па́ва 1, 2. Впрягла [Юнона] в ґринджолята павичку (І. Котляревський); * У порівн. От така як вийде, та що і твоя панночка! Іде як павичка, не дуже по усім усюдам розгляда (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. павичка — ПА́ВА (птах родини фазанових), ПАВИ́Ч, ПАВИ́ЦЯ заст., ПАВИ́ЧКА розм., ПАВУ́Н діал., ПАВУ́РКА діал. Гарна пава пером, а жінка норовом (приказка); На пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (А. Головко); Іде як павичка (Г. Словник синонімів української мови
  5. павичка — Пави́чка, -чки, -чці; -ви́чки, -ви́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. павичка — Пави́чка, -ки ж. Самка павлина. см. пава. Впрягла в ґринджолята павичку. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка