павутинка
ПАВУТИ́НКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до павути́на 1.
Іноді павук лягає на спину, випуска’ павутинку і здається на волю вітру, аж поки волокнина за щось зачепиться (Наука.., 12, 1965, 50);
На карті в рясних павутинках шпагату здіймалися під прапорцями фронти (Перв., II, 1958, 353);
*Образно. За ввесь час цей обоє співробітників навіть не глянули одне на одного, проте перша тоненька павутинка згоди вже простяглася поміж ними (Л. Янов., І, 1959, 422).
2. Тонка нитка з шовку, капрону і т. ін.
Вона [прядка-велетень] дає капрон-павутинку. Один агрегат кладе на бобіни відразу 112 ниток (Роб. газ., 20.IX 1963, 1);
// Тканина з таких ниток.
Ось — прамати чудесної капронової тканини-павутинки — чорноблискуча брила вугілля (Рад. Укр., 10.VІІ 1958, 3).
3. розм. Дуже тоненькі шовкові панчохи.
— Еге! Думає, що вже як "ЗІМ" і павутинки… А вчилась як, пам’ятаєш? Гірше за нас вчилась… (Довж., II, 1959, 95).
Значення в інших словниках
- павутинка — павути́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- павутинка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до павутина 1). 2》 Тонка нитка з шовку, капрону і т. ін. || Тканина з таких ниток. 3》 розм. Дуже тоненькі шовкові панчохи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- павутинка — ПАВУТИ́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до павути́на 1. Іноді павук лягає на спину, випуска' павутинку і здається на волю вітру, аж поки волокнина за щось зачепиться (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- павутинка — обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Фразеологічний словник української мови