пагуба

ПА́ГУБА, и, ж. Те, що загрожує загибеллю, веде до загибелі, згуби (у 3 знач.).

— Тільки в атаці не озирайся назад, — спокійно порадив Ягідці наводчик Шестаков. — То — пагуба (Гончар, III, 1957, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пагуба — па́губа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пагуба — див. смерть Словник синонімів Вусика
  3. пагуба — -и, ж. Те, що загрожує загибеллю, веде до загибелі, згуби (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пагуба — Згуба, вигуба Словник чужослів Павло Штепа
  5. пагуба — ПА́ГУБА, и, ж. Те, що загрожує загибеллю, веде до загибелі, згуби (у 3 знач.). – Тільки в атаці не озирайся назад, – спокійно порадив Ягідці наводчик Шестаков. – То – пагуба (О. Словник української мови у 20 томах
  6. пагуба — Загибель, згуба Словник застарілих та маловживаних слів
  7. пагуба — Пагуба, -би ж. 1) Пагуба, гибель. Од пагуби тебе хранить, щедротами вінчає. К. Псал. 232. 2) Губитель. Клякай, сповідайся ти, пагубо! — каже священник (розбійникові). Гн. II. 143. Словник української мови Грінченка