1. Словник української мови в 11 томах

падаючий

ПА́ДАЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до па́дати.

2. у знач. прикм. Який спадає вниз; пов’язаний з таким спадом.

Повітряну заслінку не можна довго тримати в закритому стані, особливо якщо маємо карбюратор з падаючим потоком повітря (Автомоб., 1957, 80);

Величезна сила падаючої води здатна приводити в рух найважчі машини (Фіз. геогр., 5, 1956, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падаючий — па́даючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. падаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до падати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. падаючий — ПА́ДАЮЧИЙ, а, е. 1. Який спадає вниз; пов'язаний з таким падінням. Повітряну заслінку не можна довго тримати в закритому стані, особливо якщо маємо карбюратор з падаючим потоком повітря (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах