1. Словник української мови в 11 томах

пазити

ПА́ЗИТИ, зю, зиш, ПА́ЗАТИ, аю, аєш і ПАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.

1. Пильнувати, стежити.

Певне, хотів [економ], щоб Краньцовська звеліла йому їхати по мужа. Бо та служба все лиш за тим пазить, аби при нагоді вандрівки Краньцовського щось облизати (Март., Тв., 1954, 303).

Пазь своє́ — уживається як вигук, яким забороняють втручатися в щось.

Пазь лиш своє і дай мені спокій… (Коцюб., II, 1955, 334).

2. Доглядати (у 1 знач.).

Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш (Сл. Гр.);

Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (Коцюб., І, 1955, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пазити — Па́зити: — пильнувати, стежити, дбати [4] — стежити, дбати [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. пазити — па́зити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. пазити — див. пазати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пазити — ПА́ЗИТИ, зю, зиш, ПА́ЗАТИ, аю, аєш і ПАЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. 1. Пильнувати, стежити. Певне, хотів [економ], щоб Краньцовська звеліла йому їхати по мужа. Словник української мови у 20 томах
  5. пазити — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. пазити — Пазити, -зю, -зиш гл. = пазати. Пазь своє! Шух. І. 32. Словник української мови Грінченка