1. Словник української мови в 11 томах

пазуристий

ПАЗУРИ́СТИЙ, а, е. З довгими пазурами.

Не встиг і цвірінькнути [горобець] востаннє, як накрив його кіт своєю пазуристою лапою (Мирний, IV, 1955, 300);

Сокіл сідав Томашеві на груди, довбав їх гачкуватим дзьобом і шматував пазуристими лапами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 164);

// Який нагадує пазури; деталі якого схожі на пазури.

Густі акації зчепилися вгорі пазуристим гіллям (Кол., На фронті.., 1959, 81);

Біля копра височіли дивацько пазуристі машини (Досв., Вибр., 1959, 353).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пазуристий — пазури́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пазуристий — -а, -е. З довгими пазурами. || Який нагадує пазурі; деталі якого схожі на пазурі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пазуристий — ПАЗУРИ́СТИЙ, а, е. З довгими пазурами. Не встиг і цвірінькнути [горобець] востаннє, як накрив його кіт своєю пазуристою лапою (Панас Мирний); Сокіл сідав Томашеві на груди, довбав їх гачкуватим дзьобом і шматував пазуристими лапами (З. Словник української мови у 20 томах
  4. пазуристий — КІГТИ́СТИЙ, КІГТЯ́СТИЙ, ПАЗУРИ́СТИЙ. Кігтиста лапа; Сокіл сідав Томашеві на груди, довбав їх гачкуватим дзьобом і шматував пазуристими лапами (З. Тулуб). Словник синонімів української мови