1. Словник української мови в 11 томах

пазушка

ПА́ЗУШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до па́зуха 1,3, 5.

Чи пам’ятаєте, як ви з нашим Васильком влізли у город та нарвали повнісінькі пазушки огірків-пуп’янків (Н.-Лев., І, 1956, 190);

— Прийдемо, прийдемо! — обіцяла Марійка, ховаючи в пазушку зароблені гроші (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 383);

Зрідка пробиваються крихітні кораблики гороху, в пазушках їхніх парусів мерехтять краплини роси (Стельмах, II, 1962, 340).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пазушка — па́зушка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пазушка — -и, ж. Зменш.-пестл. до пазуха 1), 3), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пазушка — ПА́ЗУШКА, и, ж. Зменш.-пестл. до па́зуха 1, 3, 5. Чи пам'ятаєте, як ви з нашим Васильком влізли у город та нарвали повнісінькі пазушки огірків-пуп'янків (І. Нечуй-Левицький); – Прийдемо, прийдемо! – обіцяла Марійка, ховаючи в пазушку зароблені гроші (В. Словник української мови у 20 томах
  4. пазушка — Пазуха, -хи ж. 1) Пазуха. Не грій гадюку в пазусі, бо вкусить. посл. А воно, як янголятко, нічого не знає, маленькими ручицями пазухи шукає. Шевч. 74. 2) см. ґельґів, сокира. Шух. І. 175, 176. Словник української мови Грінченка