1. Словник української мови в 11 томах

пакостити

ПА́КОСТИТИ, кощу, костиш, недок., розм.

1. перех. Робити брудним, нечистим, засміченим і т. ін.

*Образно. Морок — то ворог світовий. Серед нього заводилась тілько нечисть усяка, що пакостила й землю родючу, і людей, пригнічених темнотою (Мирний, IV, 1955, 326).

◊ Па́костити ру́ки див. рука́.

2. неперех., кому і без додатка. Те саме, що ка́постити.

Усі були переконані, що Гринько пакоститиме по смерті далі. Не тільки спровадить тучу на село, але ще й налякає не одну хрещену душу вночі (Март., Тв., 1954, 379);

Пакостить старий Гриник свому кумові (Ков., Тв., 1958, 363).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пакостити — па́костити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пакостити — -кощу, -костиш, недок., розм. 1》 перех. Робити брудним, нечистим, засміченим і т. ін. 2》 неперех., кому і без додатка. Те саме, що капостити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пакостити — Капостити, зікапостити, накапостити, покапостати, поганити, напоганювати, напоганити, понапоганювати, опоганювати, опоганити, поопоганювати, попоганювати, попоганити, споганювати, споганити, поспоганювати, псувати, зіпсовувати, зіпсувати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. пакостити — ПА́КОСТИТИ, кощу, костиш, недок., розм. 1. що. Робити брудним, нечистим, засміченим і т. ін. * Образно. Морок – то ворог світовий. Серед нього заводилась тілько нечисть усяка, що пакостила й землю родючу, і людей, пригнічених темнотою (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. пакостити — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови