палатка

ПАЛА́ТКА, и, ж. Тимчасове, звичайно літнє приміщення, зроблене з цупкої непромокальної тканини, шкур і т. ін., що натягуються на каркас; намет.

Розбірна палатка складається із чотирьох прямокутних і двох трикутних полотнищ, кожний бік яких дорівнює 165 см, трьох стояків по 125 см кожний (В дорогу, 1953, 27);

Містечко полотняне — Палатки на стерні — Мов стайка голубина, Біліє вдалині (Нагн., Вибр., 1957, 127);

// розм. Те саме, що плащ-пала́тка.

Він стояв.., напнутий своєю вічною плащ-палаткою, якої ніколи не скидав відтоді, як одержав її з складу. На КП серед офіцерів ця палатка давно вже стала притчею во язицех (Гончар, III, 1959, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палатка — пала́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. Палатка — Намет Неправильно-правильно
  3. палатка — [палатка] -ткие, д. і м. -ац':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  4. палатка — -и, ж. Тимчасове, звичайно літнє, приміщення, зроблене з цупкої непромокальної тканини, шкур і т. ін., що натягуються на каркас; намет. || розм. Те саме, що плащ-палатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. палатка — ПАЛА́ТКА, и, ж. Тимчасове, звичайно літнє приміщення, зроблене з цупкої непромокальної тканини, шкур і т. ін., що натягуються на каркас; намет. Антон спорудив для Оксани палатку, яка добре захищала від зустрічного вітру, дощу і сонця (Д. Словник української мови у 20 томах
  6. палатка — Невелике приміщення цивільного призначення зі склепінчастим перекриттям. Архітектура і монументальне мистецтво