1. Словник української мови в 11 томах

палацовий

ПАЛАЦО́ВИЙ, а, е. Прикм. до пала́ц 1.

Московські царівни вели самотнє життя в палацових теремах (Іст. СРСР, II, 1957, 6);

// Який живе, перебуває в палаці.

Слова його [Бжеського] розвіються на чотири вітри і не дійдуть до ушей палацової шляхти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8);

// Такий, як у палацу.

Євген Панасович попрямував до відділу народної освіти, що був розташований в пишному, майже палацового вигляду дімку, на краю містечка (Речм., Весн. грози, 1961, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палацовий — палацо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. палацовий — -а, -е. Прикм. до палац 1). || Такий, як у палацу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палацовий — ПАЛАЦО́ВИЙ, а, е. Прикм. до пала́ц 1. Спостереження архітектурних форм і кладки найдавнішої палацової споруди на Старокиївській горі наводять на думку, що це могло статися уже в кінці IX століття (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах