1. Словник української мови в 11 томах

пальпація

ПАЛЬПА́ЦІЯ, ї, ж. Метод медичного обстеження шляхом обмацування внутрішніх органів або частин тіла хворого.

В історію хвороби вносяться результати огляду хворого, його обмацування (пальпація), вистукування (перкусія) і вислухування (аускультація) (Заг. догляд за хворими, 1957, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пальпація — пальпа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пальпація — ПАЛЬПАЦІЯ – ПАЛЬПІТАЦІЯ Пальпація, -ї, ор. -єю. Метод дослідження хворого шляхом послідовного обмацування, промацування. Пальпітація. Посилене биття серця. Літературне слововживання
  3. пальпація — -ї, ж. Метод медичного обстеження шляхом обмацування внутрішніх органів або частин тіла хворого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пальпація — ПАЛЬПА́ЦІЯ, ї, ж. Метод медичного обстеження органів хворого за допомогою промацування крізь шкіру. В історію хвороби вносяться результати огляду хворого, його обмацування (пальпація), вистукування (перкусія) і вислухування (аускультація) (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. пальпація — пальпа́ція (від лат. palpatio – обмацування) метод дослідження хворого шляхом послідовного обмацування шкіри, промацування внутрішніх органів, лімфатичних вузлів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука