1. Словник української мови в 11 томах

палійка

ПАЛІ́ЙКА, и, ж. Жін. до палі́й.

— Ага, це та палійка! — кричать одні. — Бач, яка смиренна тепер, — кричить сусіда її господині, — а як підпалювати, так нам дай (Мирний, І, 1954, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палійка — палі́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. палійка — -и. Жін. до палій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палійка — ПАЛІ́ЙКА, и, ж. Жін. до палі́й. – Ага, це та палійка! – кричать одні. – Бач, яка смиренна тепер, – кричить сусіда її господині, – а як підпалювати, так нам дай (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. палійка — Палійка, -ки ж. Поджигательница. Желех. Словник української мови Грінченка