палісадник
ПАЛІСА́ДНИК, а, ч.
1. Невеликий обгороджений садок перед будинком.
Настя звернула з широкої вулиці, пройшла ще кварталів зо три, потім одчинила хвірточку, що провадила в невеличкий палісадник, перед невисоким домом (Л. Укр., III, 1952, 582);
Сербин перестрибнув низенький штахет і опинився в палісаднику (Смолич, І, 1947, 63);
Простір між хатою і вулицею, так званий палісадник, декорується квітами, деревами або виноградом (Матеріали з етногр.., 1956, 66).
2. Легкий ажурний паркан, огорожа.
Невеличкі, чепурні, одноповерхові з ганочками будиночки, тільки-но, видно, закінчені, з двориками коло кожного з них, огороджені дерев’яними палісадниками, тяглися з обох боків вулички (Коцюба, Нові береги, 1959, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палісадник — паліса́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- палісадник — -а, ч. 1》 Невеликий обгороджений садок перед будинком. 2》 Легкий ажурний паркан, огорожа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палісадник — Присадок, квітник Словник чужослів Павло Штепа
- палісадник — ПАЛІСА́ДНИК, а, ч. 1. Невеликий обгороджений садок перед будинком. Настя звернула з широкої вулиці, пройшла ще кварталів зо три, потім одчинила хвірточку, що провадила в невеличкий палісадник, перед невисоким домом (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- палісадник — ПАРКА́Н (огорожа, перев. дерев'яна), БАРКА́Н діал., ОПАРКА́НЕННЯ діал., ДІЛОВА́ННЯ діал.; ПРИ́САДОК, ПАЛІСА́ДНИК (невисокий, легкий); ШТАХЕ́ТИ мн., ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТНИК, ШТАХЕ́ТТЯ (перев. з дощечок); ЧАСТОКІ́Л, ГОСТРОКІ́Л, ОСТРОКІ́Л діал. Словник синонімів української мови
- палісадник — Паліса́дник, -ка, в -ку; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палісадник — 1. Маленький садок або квітник перед будинком, загороджений палісадом. 2. Дуже легка, ажурна огорожа. Архітектура і монументальне мистецтво