паморозь
ПА́МОРОЗЬ, і, ж. Схожі на іней атмосферні опади, що утворюються в туманну морозну погоду на гілках дерев, дротах і т. ін.
Лісом пробиралося кілька озброєних партизанів. Холодна паморозь хрумтіла під ногами (Ле, Клен. лист, 1960, 177);
*Образно. У батька Андрія Сергійовича зима людського віку лиш злегка припорошила скроні білою памороззю (Вол., Самоцвіти, 1952, 234);
*У порівн. Діаманти, як паморозь, міняться на його пальцях (Тулуб, Людолови, І, 1957, 276);
// перен. Наліт холодності, відчуженості.
Марині жодного разу не вдалося до кінця розтопити паморозь, яка лежала на Павловій душі. Паморозь байдужості і недбалості (Мушк., Серце.., 1962, 144).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паморозь — па́морозь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- паморозь — Заморозь, (на гілках) наморозь, сов. іній. Словник синонімів Караванського
- паморозь — див. іній Словник синонімів Вусика
- паморозь — [памороз'] -з'і, ор. -з':у Орфоепічний словник української мови
- паморозь — -і, ж. Схожі на іній атмосферні опади, що утворюються в туманну морозну погоду на гілках дерев, дротах і т. ін. || перен. Наліт холодності, відчуженості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паморозь — ПА́МОРОЗЬ, і, ж. Схожі на іній атмосферні опади, що утворюються в туманну морозну погоду на гілках дерев, дротах і т. ін. Лісом пробиралося кілька озброєних партизанів. Словник української мови у 20 томах
- паморозь — Пухнастий осад кристаликів льоду, що наростає на тонких предметах (напр., гілках дерев), утворюється внаслідок замерзання переохолоджених краплинок води з туману. Універсальний словник-енциклопедія
- паморозь — І́НІЙ (тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на охолоджених предметах); ПА́МОРОЗЬ, ПРИ́МОРОЗЬ, НА́МОРОЗЬ, ПО́МОРОЗЬ рідше, ЗА́МОРОЗЬ розм., НА́МЕРЗ діал. (намерзла маса дрібних сніжинок). Словник синонімів української мови
- паморозь — Па́морозь, -зі, -зі, -роззю; -розі, -розей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- паморозь — Паморозь, -зі м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці. Г. Барв. 122. Словник української мови Грінченка