пампух
ПАМПУ́Х, а, ч., ПАМПУ́ХА, и, ж., заст. Пампушка.
— А бублички не до смаку? А пампухи з медом? Солодкі… А у самої усміх солодший від того пампуха солодкого… (Вовчок, VI, 1956, 285);
Стомлена передвесільним клопотом (напередодні до другої [години] ночі пекла [Олена] пампухи), залякана потоком слів Меланії, відіслала її .. до Безбородька (Вільде, Сестри.., 1958, 574);
*У порівн. У Леся була розпухла, мов пампух, губа, він дивився на людей звіром (Козл., Ю. Крук, 1950, 223).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пампух — пампу́х іменник чоловічого роду пампушка рідко Орфографічний словник української мови
- пампух — див. гладкий; хліб Словник синонімів Вусика
- пампух — -а, ч., пампуха, -и, ж., заст. Пампушка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пампух — ПАМПУ́Х, а, ч., ПАМПУ́ХА, и, ж., розм. Пампушка. – А бублички не до смаку? А пампухи з медом? Солодкі... А у самої усміх солодший від того пампуха солодкого... Словник української мови у 20 томах
- пампух — пампу́х 1. (перев. мн. пампухи́) кул. пончик із дріжджового тіста (перев. із начинкою)(м, ср, ст)||пампушок 2. пестл. товста дитина (ср, ст)|| = бамбула ◊ ді́вка з ли́чком як пампу́х про гарну повнолицю дівчину (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт