пам’ятувати

ПАМ’ЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., рідко. Те саме, що пам’ята́ти.

Одну [думку] тільки і пам’ятую. Дід мені казав, що скомпонував її, як ще був молодим і остався після батька та матері круглим сиротою (Стор., І, 1957, 103);

Досі пам’ятую Ранок теплої весни, В небі зорю золотую, Гомін одуда й жовни (Щог., Поезії, 1958, 349).