1. Словник української мови в 11 томах

панотців

ПАНОТЦІ́В, е́ва, е́ве, заст. Прикм. до паноте́ць; належний панотцеві.

Знали ми тільки панотцеву могилку, а самого не зазнали (Морд., І, 1958, 55);

Чекали на попа. Врешті, хтось звістив, що піп іде, а за хвилину у двері всунулась пелехата голова з дзюбатим обличчям, а за нею й довга фігура панотцева (Коцюб., І, 1955, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панотців — -ева, -еве, заст. Прикм. до панотець. || Належний панотцеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. панотців — ПАНОТЦІ́В, е́ва, е́ве, заст. Прикм. до паноте́ць; належний панотцеві. Знали ми тільки панотцеву могилку, а самого не зазнали (Д. Мордовець); Чекали на попа. Словник української мови у 20 томах
  3. панотців — Панотців, -це́ва, -ве Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс. Словник української мови Грінченка