1. Словник української мови в 11 томах

папка

ПА́ПКА¹, и, ж. Обкладинка з картону, шкіри і т. ін. для зберігання паперів, малюнків, нот та ін.

Часом він брав з папки якийсь папірець і зачитував цифри (Донч., Ю. Васюта, 1950, 42);

Ботанічну папку найчастіше виготовляють з двох картонних кришок, обклеєних палітурним папером (Гурток "Умілі руки..", 1955, 162);

// Про те, що міститься в такій обкладинці.

Махоткін розгорнув папку, що лежала на столі, і довго та уважно читав її (Тют., Вир, 1964, 343).

ПА́ПКА², и, ж., дит. Те саме, що па́па².

Поснідала [Оксана] трошки, дала й дитині папки (Кв.-Осн., II, 1956, 458);

Дитина.. почала кректати. — Чого ти крекчеш? — запитала її Пріська. — Папки хочу, — відповіла стиха дитина (Л. Янов., І, 1959, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. папка — па́пка 1 іменник жіночого роду обкладинка па́пка 2 іменник жіночого роду хліб дит. Орфографічний словник української мови
  2. папка — [папка] -пкие, д. і м. -пц'і, р. мн. -пок Орфоепічний словник української мови
  3. папка — -и, ж. Обкладинка з картону, шкіри і т. ін. для зберігання паперів, малюнків, нот та ін. || Про те, що міститься в такій обкладинці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. папка — Тека Словник чужослів Павло Штепа
  5. папка — ПА́ПКА¹, и, ж. Обкладинка з картону, шкіри і т. ін. для зберігання паперів, малюнків, нот та ін. Часом він брав з папки якийсь папірець і зачитував цифри (О. Словник української мови у 20 томах
  6. папка — I. ПА́ПКА (для паперів, документів і т. ін.), ТЕ́КА, ТЕ́ЧКА, ДОСЬЄ (з документами, матеріалами, що стосуються певного питання). Часом він брав з папки якийсь папірець і зачитував цифри (О. Словник синонімів української мови
  7. папка — Па́пка, -ки, -пці; па́пки, па́пок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. папка — Папка, -ки ж. ум. отъ ii папа. Словник української мови Грінченка