1. Словник української мови в 11 томах

паплюжний

ПАПЛЮ́ЖНИЙ, а, е. Яким паплюжать; непристойний, безсоромний.

— Коли я та почую про неї якесь паплюжне слово, — поліном по голові! (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 355).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паплюжний — паплю́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паплюжний — -а, -е. Яким паплюжать; непристойний, безсоромний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паплюжний — ПАПЛЮ́ЖНИЙ, а, е. Яким паплюжать; непристойний, безсоромний. Паплюжний напис. Словник української мови у 20 томах
  4. паплюжний — НЕПРИСТО́ЙНИЙ (про поведінку, позу, жест, слова, вислови тощо — який усупереч вимогам пристойності, моралі неприховано виражає або грубо підкреслює те, що пов'язане зі сферою інтимних, статевих відносин, деяких фізіологічних функцій організму)... Словник синонімів української мови