папуша
ПАПУ́ША, і, ж.
1. спец. В’язка, пака тютюнового листя.
[Палажка:] Я тобі завтра куплю папушу тютюну (Кроп., II, 1958, 123);
Тютюн уже перезрів, але жовте листя ніхто не пасинкував, не складав в папуші (Шер., В партиз. загонах, 1947, 21).
2. розм. Те саме, що па́чка 1.
Тугі папуші новісіньких червінців, тридцяток, соток лежали, вивалившись із чемодана (Гончар, Людина.., 1960, 212).
3. перен., розм. Млява, неповоротка людина; тюхтій.
Він.. людина без усякого темпераменту — папуша (Л. Янов., І, 1959, 446).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- папуша — Папу́ша: — пика [23] Словник з творів Івана Франка
- папуша — папу́ша 1 іменник жіночого роду пачка папу́ша 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота млява людина Орфографічний словник української мови
- папуша — (тютюну) в'язка, пака; (грошей) пачка; (- людину) тюхтій. Словник синонімів Караванського
- папуша — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- папуша — -і, ж. 1》 спец. В'язка, пака тютюнового листя. 2》 розм. Те саме, що пачка 1). 3》 перен., розм. Млява, неповоротка людина; тюхтій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- папуша — І, ж., розм. Те саме, що пачка, в'язка, тюк. Був дощ. Була пора смеркань. І зворохобшшся душі, і роздуми лягли в папуші, мов листя ув осінній скруші. (П-1:169). Словник поетичної мови Василя Стуса
- папуша — ПАПУ́ША, і, ж. 1. спец. В'язка, пака тютюнового листя. [Палажка:] Я тобі завтра куплю папушу тютюну (М. Кропивницький); Тютюн уже перезрів, але жовте листя ніхто не пасинкував, не складав в папуші (М. Шеремет). 2. розм. Те саме, що па́чка... Словник української мови у 20 томах
- папуша — ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. Словник синонімів української мови
- папуша — Папу́ша, -ші, -ші; -пу́ші, -пу́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)