парадувати

ПАРАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Брати участь у параді (у 1 знач.).

Їм усміхалася надія парадувати перед цісарем у нових мундурах [мундирах] (Фр., III, 1950, 190);

Хай діди та прадіди глянули б на Хомцю, що в темній хаті вродився, а в запічку зріс.. Стоїть ниньки у всіх на виду, парадує перед народами (Гончар, III, 1959, 414).

2. перен. Робити що-небудь для параду, показу, для зовнішнього ефекту.

..хижак-держава [царська Росія] пробувала парадувати перед населенням у світлій ролі дбайливого кормильця нею ж обібраного народу (Ленін, 6, 1969, 262);

— Ось що, братухо, — мовив на те Карпенко. — Парадуватимеш потім, а зараз є у нас серйозніші справи (Козл., Весн. шум, 1952, 87);

// розм. Невчасно вбиратися в новий, парадний одяг, взувати нові чоботи і т. ін.

— Добрі, — кажу, — маєте чоботи, вуйку. І давно вже ви так собі парадуєте в них серед літа? (Козл., Сонце.., 1957, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парадувати — парадува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. парадувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Брати участь у параді (у 1 знач.). 2》 перен. Робити що-небудь для параду, показу, для зовнішнього ефекту. || розм. Невчасно вбиратися в новий, парадний одяг, взувати нові чоботи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парадувати — див. дефілювати, маршувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. парадувати — ПАРАДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Брати участь у параді (у 1 знач.). Їм усміхалася надія парадувати перед цісарем у нових мундурах [мундирах] (І. Словник української мови у 20 томах
  5. парадувати — парадува́ти ходити урочисто, святково одягненим (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. парадувати — ПРОХО́ДИТИ (повз когось, щось), ПЕРЕХО́ДИТИ, ДЕФІЛЮВА́ТИ, ПАРАДУВА́ТИ (урочисто, в строю, на параді, демонстрації). — Док.: пройти́, перейти́, продефілюва́ти, пропарадува́ти. Ось проходять вони загартованим строєм (С. Словник синонімів української мови
  7. парадувати — Парадува́ти, -ду́ю, -ду́єш (від пара́да) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)