парашутний
ПАРАШУ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до парашу́т і парашути́ст.
Я дістав собі шмат парашутного стропа й ховав його од усіх (Ю. Янов., II, 1954, 79);
Парашутний значок;
// Признач. для виготовлення парашутів.
Парашутне полотно;
// Признач. для стрибків з парашута.
Йду додому стежкою вузькою, вже крізь віти світяться вогні, парашутна вишка наді мною, і шумить мотор удалині (Сос., II, 1958, 7).
2. Стос. до парашутизму.
Парашутна школа; Парашутні рекорди.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парашутний — парашу́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- парашутний — [парашутнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- парашутний — -а, -е. 1》 Прикм. до парашут і парашутист. Парашутний значок. || Признач. для виготовлення парашутів. Парашутне полотно. || Признач. для стрибків із парашутом. 2》 Стос. до парашутизму. Парашутний спорт — вид авіаційного спорту; включає стрибки з парашутом з літальних апаратів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парашутний — ПАРАШУ́ТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до парашу́т і парашути́ст. Я дістав собі шмат парашутного стропа й ховав його од усіх (Ю. Яновський); Парашутний значок; // Признач. для виготовлення парашутів. Словник української мови у 20 томах