1. Словник української мови в 11 томах

парирувати

ПАРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.

1. Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні);

// Відбивати удар противника (у спорті взагалі).

Ботвинник грав надзвичайно точно. Він своєчасно парирував усі спроби Смислова створити атаку (Веч. Київ, 9. V 1958, 3).

2. перен. Відбивати, спростовувати напади або докази противника в суперечці.

Ярослава рішуче парирувала удар: — Ми вже говорили з вами на цю тему (Дмит., Розлука, 1957, 318).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парирувати — пари́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. парирувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні). || Відбивати удар противника (у спорті взагалі). 2》 перен. Відбивати, спростовувати напади або докази противника в суперечці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парирувати — Відбивати, відбити, повідбивати, збивати, збити, позбивати Словник чужослів Павло Штепа
  4. парирувати — ПАРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., що. 1. Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні). Парирувати удар шпагою; // Відбивати удар противника (у спорті взагалі). Ботвинник грав надзвичайно точно. Словник української мови у 20 томах
  5. парирувати — пари́рувати (нім. parieren, франц. parer) 1. спорт. Відбивати удар, захищатися. 2. Переносно – відбивати напади, швидко й влучно спростовувати докази супротивника у сварці. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. парирувати — ВІДБИВА́ТИ (відкидати зустрічним ударом шаблю, м'яч і т. ін.), ПАРИ́РУВАТИ. — Док.: відби́ти, пари́рувати. Налетів (богунець) на п'ятьох, відбиваючи всі п'ять шабель (О. Довженко); Воротар гостей парирував м'яч (з газети). Словник синонімів української мови