1. Словник української мови в 11 томах

парканець

ПАРКАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Те саме, що парка́нчик.

Ось невеличкий гайок, немов збита докупи черідка врунастих овечок, хатинка з підсліпуватим віконцем, напіврозібраний парканець (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парканець — паркане́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парканець — ПАРКАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Те саме, що парка́нчик. Ось невеличкий гайок, немов збита докупи черідка врунастих овечок, хатинка з підсліпуватим віконцем, напіврозібраний парканець (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах