парламентар

ПАРЛАМЕНТА́Р, я́, ч.

1. Те саме, що парламента́рій.

Кваліфікація така Щоб дурно не пропала, Пан Асквіт знов парламентар На втіху лібералам (Еллан, І, 1958, 283).

2. Те саме, що парламенте́р.

— Ратуш горить? — чути було голоси.. — Післали [послали] парламентарів до Гаммерштейна (Фр., VI, 1951, 338);

Знадвору по одному входили карасунці на підмогу своєму парламентареві (Ле, Міжгір’я, 1953, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парламентар — парламента́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. парламентар — -я, ч. 1》 Те саме, що парламентарій. 2》 Те саме, що парламентер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парламентар — ПАРЛАМЕНТА́Р, я́, ч. Те саме, що парламента́рій. Кваліфікація така Щоб дурно не пропала, Пан Асквіт знов парламентар На втіху лібералам (В. Еллан-Блакитний); Українських парламентарів запросили на засідання сенату (з газ.). Словник української мови у 20 томах