парламентський
ПАРЛА́МЕНТСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до парла́мент 1.
— Це ж не будь-хто, а міністр ваш промовляє з парламентської трибуни (Головко, II, 1957, 482);
// Який відбувається в парламенті.
Основоположники наукового комунізму підкреслювали, що парламентська боротьба робітничого класу може бути успішною тільки в тому разі, коли вона буде поєднуватися з найширшою масовою позапарламентською боротьбою (Ком. Укр., 9, 1964, 24).
2. Те саме, що парламента́рний.
Налякані розмахом революції, меншовики й есери всіляко намагалися перевести її в рамки буржуазного парламентського режиму (Ком. Укр., 2, 1967, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парламентський — парла́ментський прикметник Орфографічний словник української мови
- парламентський — [парламеин'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- парламентський — -а, -е. 1》 Прикм. до парламент 1). || Який відбувається в парламенті. Парламентська фракція — група депутатів парламенту – членів однієї або декількох політичних партій і рухів, яка проводить в парламенті певну лінію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парламентський — ПАРЛА́МЕНТСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до парла́мент 1. – Це ж не будь-хто, а міністр ваш промовляє з парламентської трибуни (А. Головко); // Який відбувається в парламенті. Словник української мови у 20 томах