парниковий
ПАРНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до парни́к.
При організації парникового господарства необхідно приділяти особливу увагу вибору місця (Колг. енц., II, 1956, 234);
Внизу в дворику, навкруги замерзлих та засипаних снігом грядок та парникових рам, шпарко сновигали наші приятелі (Досв., Вибр., 1959, 154);
// Признач. для парника.
Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів (Довж., І, 1958, 412);
// Вирощений у парнику.
Буйно зеленіла під скляними рамами парникова розсада капусти й помідорів (Шиян, Переможці, 1950, 237).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парниковий — парнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- парниковий — -а, -е. Прикм. до парник. || Признач. для парника. || Вирощений у парнику. Парникова сівалка — машина для висівання однозерного насіння, а також для рядкової сівби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парниковий — ПАРНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до парни́к. При організації парникового господарства необхідно приділяти особливу увагу вибору місця (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах