парча

ПАРЧА́, і́, ж. Складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових і золотих або срібних чи імітуючих їх ниток.

На середині землянки стояв круглий столик, вирізаний із дубового пня і застелений парчею (Фр., IV, 1950, 176);

Знайшовся подарунок і для Настиної матері — царгородська парча на керсетку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60);

*У порівн. Хлопці тим часом мовчки поклали Кіндрата на м’якому листі нападаному, на червонястому із осінніми крапками смертними, як тая парча, листі золотому… (Тич., І, 1957, 273).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

парча — парча́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
парча — -і, ж. Складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових, золотих або срібних чи таких, що їх імітують, ниток. Великий тлумачний словник сучасної мови
парча — Грезет Словник чужослів Павло Штепа
парча — ПАРЧА́, і́, ж. Складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових і золотих чи срібних ниток або ниток, що їх імітують. На середині землянки стояв круглий столик, вирізаний із дубового пня і застелений парчею (І. Словник української мови у 20 томах
парча — парча́ (перс.) складноузорчаста шовкова тканина, виткана золотом і сріблом або матеріалами, що їх імітують. Застосовують як художньо-декоративний матеріал, для пошиття нарядного жіночого одягу. Словник іншомовних слів Мельничука
парча — Гладка шовкова, рідше вовняна або бавовняна, тканина зі складним візерунком, виткана золотими або срібними нитками; використовується переважно для бальних суконь та літургійного вбрання. Універсальний словник-енциклопедія
парча — ПАРЧА́, АЛТАБА́С заст., АЛЬТЕМБА́С заст., ЗЛОТОГЛА́В (ЗЛАТОГЛА́В) заст., поет. Везе Марко Катерині Сукна дорогого.., А наймичці на очіпок Парчі золотої (Т. Шевченко); (Купець:) Прийми Від нас цей адамашок злототканий, Ці килими, китайку, алтабас (І. Словник синонімів української мови
парча — Парча́, -чі́, -чі́, -че́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
парча — Парча, -чі ж. Парча. Словник української мови Грінченка