1. Словник української мови в 11 томах

пасинок

ПА́СИНОК, нка, ч.

1. Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним другому.

Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Л. Укр., III, 1952, 560);

Вітчим і тепер доброзичливо ставився до свого пасинка, вряди-годи допомагав йому то тим, то сим (Кол., Терен.., 1959, 32);

// перен. Той, хто позбавлений необхідного, зазнає неприємностей від кого-, чого-небудь.

Вони були пасинки природи, голі та безоружні (Фр., IV, 1950, 119);

Іван Антонович, розлютившись, кричав, що доки командує ротою, нікому не дозволить створювати в ній нездорові взаємини. — Нема в мене синків і пасинків, своїх і не своїх! В мене є тільки наші люди, радянські бійці! (Гончар, III, 1959, 331).

2. Бічний пагін рослини.

Молоді гусениці живляться пасинками тютюну та бур’янами (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасинок — па́синок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пасинок — Пасерб, пасербок, (рослини) ПАГІН, зб. пасиння; (суспільства) парія. Словник синонімів Караванського
  3. пасинок — [пасиенок] -нка, м. (на) -нков'і/-нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
  4. пасинок — -нка, ч. 1》 Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним іншому. || перен. Той, хто позбавлений необхідного, зазнає неприємностей від кого-, чого-небудь. 2》 Бічний пагін рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пасинок — Пасерб, див. падчерка Словник чужослів Павло Штепа
  6. пасинок — ПА́СИНОК, нка, ч. 1. Нерідний син одного з подружжя, який доводиться рідним другому. Думає він, як то мати тепера сама з немилими пасинками зостанеться, хто її бідну тепер порятує від напасного вітчима (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  7. пасинок — ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОК поет., ЛІТО́РОСТ поет. Словник синонімів української мови
  8. пасинок — Пасинок, -нка м. 1) = пасерб. 2) Побочные побѣги на растеніяхъ. Словник української мови Грінченка