пасмечко
ПА́СМЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до па́смо.
— От я й коси заплела! — каже далі Марта. — Бачте, як гарно: наче зернятко одно до другого притулилося, так пасмечко до пасмечка поприлягали (Мирний, IV, 1955, 337);
Схилюся над вами. Торкнуся устами Жартливого пасмечка кучерів чорних… (Еллан, І, 1958, 61);
Червоногарячі пасмечка клались на сході за копром, над головами блідли зорі (Коцюба, Перед грозою, 1958, 45);
— Яка це вовна? Тонка чи ні? — питає він Амангельди, показуючи йому пасмечко. — Тонка (Багмут, Опов., 1959, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пасмечко — па́смечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пасмечко — -а, с. Зменш.-пестл. до пасмо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пасмечко — ПА́СМЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до па́смо. – От я й коси заплела! – каже далі Марта. – Бачте, як гарно: наче зернятко одно до другого притулилося, так пасмечко до пасмечка поприлягали (Панас Мирний); Схилюся над вами. Словник української мови у 20 томах