пасмечко

ПА́СМЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до па́смо.

— От я й коси заплела! — каже далі Марта. — Бачте, як гарно: наче зернятко одно до другого притулилося, так пасмечко до пасмечка поприлягали (Мирний, IV, 1955, 337);

Схилюся над вами. Торкнуся устами Жартливого пасмечка кучерів чорних… (Еллан, І, 1958, 61);

Червоногарячі пасмечка клались на сході за копром, над головами блідли зорі (Коцюба, Перед грозою, 1958, 45);

— Яка це вовна? Тонка чи ні? — питає він Амангельди, показуючи йому пасмечко. — Тонка (Багмут, Опов., 1959, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасмечко — па́смечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пасмечко — -а, с. Зменш.-пестл. до пасмо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пасмечко — ПА́СМЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до па́смо. – От я й коси заплела! – каже далі Марта. – Бачте, як гарно: наче зернятко одно до другого притулилося, так пасмечко до пасмечка поприлягали (Панас Мирний); Схилюся над вами. Словник української мови у 20 томах