пасовисько

ПАСОВИ́СЬКО, а, с. Те саме, що пасови́ще.

Усюди до панів поприлипали наші ліси, луги та пасовиська! Ані від попів, ані від панів нема нам чого надіятися (Кобр., Вибр., 1954, 58);

Велике стадо корів, повертаючись з пасовиська, заповнює вузеньку вулицю (Шиян, Партиз. край, 1946, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасовисько — (місце для випасання худоби) пасовище, випас, паша, розм. пастівник, (біля села) вигін, царина, (в Карпатах) полонина. Словник синонімів Полюги
  2. пасовисько — пасови́сько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. пасовисько — Випас, попас, паша, (за селом) вигін, (на облозі) толока, (в огорожі біля хати) пастівень, пастівник, (у горах) полонина; пасовище, р. пасовиця. Словник синонімів Караванського
  4. пасовисько — Вигін, випас, пасовище, пастівень, пастівник, пастовень, пастовище, полонина (гірське пасовище), полонинка, попас і попас, попасище Словник синонімів Вусика
  5. пасовисько — -а, с. Те саме, що пасовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пасовисько — ПАСОВИ́СЬКО, а, с. Те саме, що пасови́ще. Усюди до панів поприлипали наші ліси, луги та пасовиська! Ані від попів, ані від панів нема нам чого надіятися (Н. Кобринська); Велике стадо корів, повертаючись з пасовиська, заповнює вузеньку вулицю (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  7. пасовисько — Ділянка землі, на якій випасають тварин; поділяються на культурні та природні. Універсальний словник-енциклопедія
  8. пасовисько — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  9. пасовисько — Пасо́ви́сько, -ка, -ку, на -ку; -со́ви́ська, -со́ви́ськ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пасовисько — Пасовисько, -ка с. = пасовище. Шух. І. 185. Приймив ялівочку на пасовиско. Гн. II. 204. Словник української мови Грінченка