пасока
ПА́СОКА, и, ж.
1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік.
Шлункова пасока;
// Драглиста жовтувата рідина з домішкою крові, що виділяється з уражених тканин і порожнин тіла.
— Голись щодня, Петро, бо гидкий дуже. — Отже ж щодня я і голюся, Аж пасока юшить із бороди (Г.-Арт., Байки.., 1958, 145);
Узявши розпечений дрюк, ним свердлили Велетню око, і пасока тепла струмила навколо (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 165).
◊ Па́сокою уми́тися — залитися кров’ю.
Як мазну по морді, то й пасокою умиєся [умиєшся] (Номис, 1864, № 3637).
2. Цукриста рідина, що міститься в судинах деревини стебел і коренів живих рослин.
При зараженні середовища мікроорганізмами вміст органічних форм азоту і фосфору в пасоці рослин збільшується (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 6).
Значення в інших словниках
- пасока — па́сока іменник жіночого роду рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; цукриста рідина, що міститься в судинах деревини стебел і коренів живих рослин Орфографічний словник української мови
- пасока — див. кров Словник синонімів Вусика
- пасока — -и, ж. 1》 Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік. Шлункова пасока. || Драглиста жовтувата рідина з домішкою крові, що виділяється з уражених тканин і порожнин тіла. 2》 Цукриста рідина, що міститься в судинах деревини стебел і коренів живих рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пасока — ПА́СОКА, и, ж. 1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах живого організму; сік. Шлункова пасока; // Драглиста жовтувата рідина з домішкою крові, що виділяється з уражених тканин і порожнин тіла. – Голись щодня, Петро, бо гидкий дуже. Словник української мови у 20 томах
- пасока — Кров Словник застарілих та маловживаних слів
- пасока — СІК (рідина, що міститься в клітинах рослин); ПА́СОКА (цукриста рідина); МОЛОКО́ (білуватий сік деяких рослин); НАЛИ́В поет. (сік, яким наповнюються плоди чи зерно). Словник синонімів української мови
- пасока — Пасока, -ки ж. Сукровица, кровь. Чи бач, що ледві вже він культі волоче, що так з його юшить і пасока тече. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). пасокою вмитися. Облиться кровью. Словник української мови Грінченка