1. Словник української мови в 11 томах

пасьянс

ПАСЬЯ́НС, ч.

1. род. а. Гральні карти, розкладені особливим чином, за певними правилами.

[Груїчева (складає карти):] Се якийсь зачарований пасьянс, ніяк не виходить! (Л. Укр., II, 1951, 7);

Офіцер сидить і розкладає пасьянс (Ю. Янов., IV, 1959, 59).

2. род. у. Розкладання карт за такими правилами.

Вона надовго засяде у своїй хаті і там, за поміччю пасьянсу, розв’язувать буде соціальне питання (Коцюб., II, 1955, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасьянс — пасья́нс 1 іменник чоловічого роду розкладені карти пасья́нс 2 іменник чоловічого роду заняття Орфографічний словник української мови
  2. пасьянс — ч. 1》 род. -а. Гральні карти, розкладені особливим чином, за певними правилами. 2》 род. -у. Розкладання карт за такими правилами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пасьянс — ПАСЬЯ́НС, у, ч. 1. Гральні карти, розкладені особливим чином, за певними правилами. [Груїчева (складає карти):] Се якийсь зачарований пасьянс, ніяк не виходить! (Леся Українка); Офіцер сидить і розкладає пасьянс (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. пасьянс — пасья́нс (франц. patience, букв. – терпіння) розкладання гральних карт за певними правилами для розваги або ворожіння. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пасьянс — Пасья́нс, -су; -я́нси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)